|
10.03.2008 |
|
Виходячи з позиції про те, що парламент як орган законодавчої влади одночасно не є прямим суб’єктом установчої влади й не може приймати, виходячи з діючої Конституції України, нову Конституцію України, тобто сам визначати основи свого статусу та діяльності, а також те, що влада парламенту є похідною від влади народу і чітко окреслена Конституцією, яку безпосередньо приймає народ, пропонуємо наступні зміни до чинної Конституції України:
|
|
10.03.2008 |
|
Для України ідея запровадження Установчих Зборів не нова.
II Універсалом Центральної Ради України від 03.07.1917 р. було передбачено: «Змагаючи до автономного устрою України, Центральна Українська Рада в порозумінню з національними меншостями України приготовлятиме проекти законів про автономний лад України для пропонування їх на затвердження Установчим Зборам».
III Універсалом Центральної Ради України від 07.11.1917 р. було передбачено:
«До Установчих Зборів України вся влада творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому уряду – Генеральному Секретаріатові України».
«Днем виборів до Українських Установчих Зборів призначено 27 грудня 1917 (9 січня н. ст. 1918) року, а днем скликання їх – 9(22 н. ст.) січня 1918 року.
Про порядок скликання Українських Установчих Зборів негайно видано буде закон».
|
|
10.03.2008 |
|
Конституція США від 17.09.1787р.
Зберігає значення Установчих зборів (Конвент). Відповідно до статті V Конституції США, на вимогу законодавчих зборів 2/3 штатів Конгрес скликає Конвент для внесення поправок до Конституції, які набудуть чинність у випадку ратифікації законодавчими зборами ¾ штатів або ж конвентами в ¾ штатів, в залежності від того який спосіб запропонує Конгрес.
|
|
10.03.2008 |
|
Виникнення, практика застосування та особливості нормативно-правового регулювання такого політико-правового явища як установчі збори тісно пов’язані з теорією народного суверенітету та конкретнішим її варіантом – теорією установчої влади.
|
|
