Україні потрібне скликання Установчих Зборів, а не президентські вибори. Про це 15 жовтня під час прес-конференції в Києві заявили незалежні експерти і громадські діячі. На їх думку, для виходу з кризи народ має реалізувати свою установчу владу, скликати Установчі Збори та прийняти якісно нову Конституцію України. Необхідно докорінно змінити порочну політичну систему, а не лише окремих політиків.

Віктор МУСІЯКА, член ГКК

Не можна коротко відповісти на запитання - погіршило чи поліпшило становище в державі внесення змін до Конституції в 2004 році, оскільки, з одного боку, політична ситуація, що складалася впродовж останніх п'яти років, начебто свідчить про дестабілізацію.

Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру  політико-правових реформ,

Юлія КИРИЧЕНКО, експерт ЦППР,  Ярина ЖУРБА, експерт ЦППР

"Правовий аналіз президентського проекту нової редакції Конституції України в контексті взаємодії гілок влади, або у пошуках оптимального механізму державної влади" - повна назва оригіналу, який можна скачати на сайті центру у форматі pdf.

Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України"

Ураховуючи, що за Конституцією України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, народу належить виключне право визначати і змінювати конституційний лад у державі, з метою забезпечення всебічного обговорення пропозицій щодо системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні, керуючись статтями 5, 38, 69 і 102 Конституції України, постановляю:

Ігор КОЛІУШКО, Роман КУЙБІДА, Центр політико-правових реформ

Проблеми в українській системі правосуддя відомі давно: замовні рішення, зусебічний тиск, як у межах системи, так і ззовні, хронічний брак фінансування, що компенсується корупцією, численні зловживання і безвідповідальність суддів, брак логіки у розподілі повноважень між ланками судової системи... На їх вирішення спрямовані серед іншого і проекти конституційної реформи.

Олександр СЕВЕРИН, радник ВГО Альянс "Майдан"

Продивляючись провідні інтернет-сайти і читаючи тамтешні навколополітичні "актуалки" у статтях, персональних колонках та блогах, час від часу ловлю себе на відчутті дежа-вю – майже все це було, було, було…Це вже раніше писав той, оте вже казала та, тільки краще, а от про це я сам колись щось наклацав, але цей пан просунувсь трохи далі, хоча ніби і вбік. Et cetera.

Юрій ФАТЕНКО, підприємець, місто Владімір, РФ

З цієї статті громадянина Російської Федерації добре видно наскільки проблеми реформування Конституції Росії співзвучні й актуальні в Україні у зв'язку з непереборним бажанням усіх основних політичних сил нашої країни змінити Основний Закон для власної вигоди.

Анатолій ПІНЧУК, член ГКК, президент ВГО «Українська стратегія»

Що відчувають батьки після народження дитини? Що відчуває дитина, з’явившись на світ? Про що думає людина перед обличчям смерті? Спробуйте проаналізувати ваші відповіді і знайдіть у них спільність. А тепер озирніться навколо. Вас влаштовує те, що відбувається з Вами, з Вашими дітьми, Вашими батьками?

Дмитро ШУРХАЛО

Оприлюднений тижневиком «Дзеркало тижня» проект Конституції, який напрацювали Блок Юлії Тимошенко та Партія регіонів, викликав критичні відгуки в експертному середовищі. Коментуючи зміст проекту нової редакції Основного закону, правники висловлюють здебільшого критичні зауваження. Крім обмеження прав громадян, проект нової Конституції ніяк не вирішує проблему протистояння гілок влади.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ

Схоже, саме Президент Віктор Ющенко парадоксальним чином доклав усіх зусиль, щоб спровокувати нову політичну кризу і зближення Партії регіонів (ПР) та Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ). Адже у разі, якби не було його подання до Конституційного Суду (КС) щодо законності призначених Верховною Радою на 30 жовтня президентських виборів, якби КС цю дату не скасував, то втратила б усілякий сенс ідея внесення змін до Конституції до початку виборчої кампанії.

Борис КУШНІРУК, публіцист

Уся влада переходить у руки купки політичних вождів, готових продати все заради власного збагачення... Збільшення повноважень депутатів самим собі викликають не просто обурення, а готовність захищати громадянські права усіма законними способами...

Володимир КУРІННИЙ, голова правління Фонду свободи й демократії (Одеса),

народний депутат України 5 скликання, для УП

Перед початком чергової парламентського тижня основні політичні гравці, які вважають себе "важковаговиками", хто боязко, а хто наполегливо й  нав'язливо намагаються анонсувати політичний порядок денний для країни. Ми вже почули про наміри Партії регіонів витребувати від правлячої коаліції програму уряду. БЮТ і його сателіти, у свою чергу, демонструють незмінну готовність до великого і всепоглинаючого популізму.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, для УП

Теза про наявність складних проблем українського політичного устрою і про потребу конституційного реформування вже стала трюїзмом. Але від того, що якась істина набуває рис чогось звичного, банального, повсякденного, вона не втрачає свого первинного характеру. Тому дискусія про виважену, науково обґрунтовану трансформацію Конституції України відповідно до набутого нами й не нами політичного досвіду, до напрацьованих ефективних норм організації державного життя залишається на часі.

Костянтин МАТВІЄНКО, експерт Корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика", для УП

Вже найближчими роками людство перегляне своє ставлення до багатьох суспільних інститутів з точки зору їхньої ефективності та взагалі потрібності. Перш за все це стосується інституту держави. Криза, яку чомусь називають фінансовою чи фінансово-економічною, насправді є кризою цивілізаційною. Це криза системи суспільних взаємин, які формувалися людством протягом усієї усвідомленої історії.

Анатолій ПІНЧУК, Громадянський конституційний комітет, для УП

З кожним днем Україна глибше занурюємося у кризу. Але безлад в країні не зупинився, а навпаки. Боротьба усіх з усіма набирає обертів. Вже не тільки парламентські корпорації на чолі з Тимошенко, Януковичем і Ющенко та іншими зжирають одне одного – всередині них самих почалась затята боротьба.

Микола КОЗИРЄВ, голова Луганського Комітету захисту конституційних прав і свобод

Гражданский Форум в условиях кризиса – это ресурс гражданских действий. Но я задаю вопрос: этот ресурс у нас способен хотя бы к простому воспроизводству? Иначе говоря: наши действия, наши идеи, наши инициативы имеют на выходе некий социальный результат? Или все это остается втуне и никому не нужно?

Віктор ШВЕЦЬ, голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР, фракція БЮТ 

У БЮТ поки що тягнеться дискусія щодо форми та змісту конституційних реформ, але їх потреба ні в кого не викликає сумнівів. Зміни, які були внесені в Основний Закон у 2004 році, є не тільки недосконалими, але й такими, які породили великі проблеми.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, перший заступник Голови ВРУ, ПР

Кроки, що стосуються посилення парламенту, треба завершити. Треба позбавити президента можливості дублювати вплив на органи виконавчої влади, яка сьогодні є у глави держави або через систему окремих призначень, або через механізм РНБО. Втім, у практиці багатьох країн - наявність глави держави, функції якого виходять за межі інших гілок влади.

Віктор ЧУМАК, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД, для УП

Країна знову опинилась у глухому куті. Україна не скористалася шансом на швидке соціальне оновлення та радикальні політичні і економічні реформи, надані проголошенням незалежності у 1991 та Помаранчевою революцією 2004 років. З тих пір майже кожна наступна подія у політичному житті є збуванням наших найбільш песимістичних прогнозів.

Анатолій ГРИЦЕНКО, 

голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, 

голова Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція»

Проектом змін до Конституції України, що пропонується вашій увазі, передбачається внести зміни до 76 із 161 статті чинного Основного Закону. Найбільших змін потребує найслабша ланка — організація державної влади. Чому?

Надто обережний, але надзвичайно фаховий у своїх висловлюваннях член Громадянського конституційного комітету, директор Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО знає як організувати ефективне управління державою. Про це та проблеми політичної реформи в Україні він розповів, відповідаючи на запитання читачів сайту "ГАРТ".

Олексій ПРИСТАЯ, для УП

Стародавні мудреці вчили: "Найкращий спосіб обирати державних людей – це висувати тих, що самі усуваються, і усувати тих, що самі висуваються". Політична система, система політичних партій, – це спосіб формування влади. Тобто, інститут політичних партій, або політична система, створений суспільством саме як засіб, як системний інструментарій формування влади.

Глава держави звернувся до Конституційного суду для вирішення питання відповідності Конституції України статті 86 закону "Про державний бюджет на 2009 рік" (щодо обмеження права Національного банку одноосібно здійснювати рефінансування комерційних банків).

Президент Росії Дмитро Мєдвєдєв підписав поправки до конституції про збільшення терміну повноважень президента та "Государствєнной Думи" до шести й п'яти років відповідно. Процедура ухвалення поправок до основного закону зайняла близько півтора месяців. Держдума, недивлячись на протести малочисельної опозиції, ухвалила запропонований президентом закон 21 листопада 2008 року (далі - російською).

Олесь ЛІСНИЧУК, аналітик фундації "Відкрите суспільство"

Помаранчева революція не належить до тих, що не мають кінця. Через чотири роки про це вже можна говорити впевнено. І не варто шукати його в часи інавгурації та боротьби за перше прем'єрство чи в період першого розриву Віктора Ющенка з Юлії Тимошенко чи ще десь пізніше. Він підкрався традиційно не дуже помітно і швидко. А саме – 8 грудня 2004 року.

Олег ПРОЦЕНКО, Центр політичного консалтингу

Можливо, Арсеній Яценюк і не зовсім мав рацію, стверджуючи, що Верховна Рада відкинула запропоновану ним партію в шахи і, натомість, зосередилася на грі у "Чапаєва". На користь такого заперечення говорить сама аналогія: траєкторія польоту шашок загалом однакова, варіантів не так й багато і, добре поціливши, гру можна закінчити надто швидко.

БО ЯКЩО ВЖЕ ОРГАНІЗУЄ - ТО В ПЕРШУ ЧЕРГУ ПРОТИ ВАС!

Володимир МАЙСТРИШИН, народний депутат України IVскликання, для УП

Обговорювати неадекватну поведінку української влади можна до безкінечності. Достатньо лише того факту, що українські депутати більш ніж в 400 голосів ухвалили популістський закон про престижність шахтарської праці, але кілька тижнів не могли ухвалити такий потрібний антикризовий закон!

Святослав ХАЛУС, "ІнтерМедіа консалтинг"

Ми намагаємося перезавантажити наш політичний Windows, але він все одно через рік дає збій. Напевно, слід поміняти “програмне забезпечення”. Дострокові парламентські вибори, які відбулися трохи більше ніж рік тому, показали, що вони не є виходом з політичної кризи, оскільки вона триває і зараз. До парламенту прийшли все ті ж партії і ті ж депутати.

Віктор МУСІЯКА, Громадянський конституційний комітет

Наші противники спростовують нас по-своєму: повторюють свою думку і не зважають на нашу.

Й. В. Гете

Міністр юстиції Микола Оніщук у своєму інтерв’ю «Дзеркалу тижня» (11.10.08 р.) фактично представив концептуальні юридичні критерії, якими керується президент України та його коман­да, здійснюючи акцію з дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.

Сергій ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ, gazeta.ru

Чергова криза в Україні пов’язана не з вадами державного устрою, а з неготовністю еліти й суспільства загалом суворо дотримуватися духу й букви основного закону. Та ж таки причина є основою всього політичного безладу в пострадянській Росії. Коли ті чи інші діячі Росії дорікають Україні тим, що її перманентна криза породжена недосконалістю конституції, й стверджують, що недосконалою є (принаймні в пострадянських умовах) сама по собі форма парламентської республіки, вони й праві, й не праві.

Олексій ЮЩИК, доктор юридичних наук, народний депутат України ІІІ скликання

Українське суспільство вкотре, уже звично для останніх років, входить у смугу позачергових виборів до Верховної Ради України. Цього разу — після невдалих спроб утворити коаліцію депутатських фракцій, що стало підставою для появи Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України VІ скликання та призначення позачергових виборів» від 9 жовтня 2008 р. №911.

Ігор КОЛІУШКО, Роман КУЙБІДА, Центр політико-правових реформ

Настільки масштабного тиску на суди, що чиниться з боку політичних сил у зв’язку з переглядом указу президента про дочасні вибори, в Україні ще не було, принаймні такого відвертого та зухвалого.

Анатолій ПІНЧУК, Громадянський конституційний комітет

В п’ятницю 10 жовтня був Всесвітній день психічного здоров’я. В Україні проблеми чи то з психічним здоров’ям, чи то зі здоровим глуздом, чи то просто з елементарним усвідомленням себе політиками громадянами України призводить до кризи державності. Це не просто політична криза, яку можна вирішити черговими позачерговими виборами чи кулуарними політичними домовленостями.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ: Тепер потрібно якомога швидше отримати працездатний парламент

Наталія РОМАШОВА, «День»

Уряд Юлії Тимошенко проігнорував вимогу РНБО й не виділив кошти з резервного фонду на проведення позачергових парламентських виборів. Нинішня позиція голови уряду, м’яко кажучи, дивує, оскільки в травні минулого року на той момент опозиціонер Тимошенко погрожувала кримінальною відповідальністю міністрам кабінету Януковича у випадку, якщо вони відмовляться фінансувати вибори. Архіви, як то кажуть, не горять.

Юрій ГОНЧАРЕНКО, Форпост

Про те, хто може скасовувати укази Президента, що робить і чого не має робити спецназ СБУ в суді та чому вибори таки можуть не відбутися, розказав один з найвідоміших адвокатів, депутат Київради Олексій Рєзніков інтернет-виданню Форпост.

ЗАЯВА Голови Верховного Суду України В. Онопенка
з приводу ситуації, що складається в Україні зі здійсненням правосуддя

Сьогодні Україна опинилася перед загрозою тотального знищення правосуддя. Кажуть, що навіть у свавілля є межа. Дії та рішення стосовно судів та суддів, що мали місце останніми днями, переконують, що у багатьох вітчизняних високопосадовців та політиків такої межі немає.

БЮТ вже другий день блокує трибуну, застерігаючи Верховну Раду від прийняття законів, які б забезпечували виконання указу Президента про дострокові вибори. Правники окремих політсил займають полярні позиції щодо того, чи може Верховна Рада взагалі приймати закони після розпуску? (У тому числі і зміни до Бюджету щодо фінансування дострокових виборів).  Чи можна провести вибори без необхідного рядка щодо їх фінансування у Бюджеті та нового реєстру виборців? Про це УНІАН запитав експертів...

Шановний Український народе, Дорогі співвітчизники, Я говоритиму просто і відверто.

2 вересня 2008 року в українському парламенті де-факто була сформована нова коаліція Блоку Юлії Тимошенко, Партії регіонів і партії комуністів. Ця коаліція наполегливо працювала тридцять днів. Сформувала керівництво парламенту України, формувала щоденний план роботи українського парламенту, прийняла чимало законів, значна частина яких були неконституційні, на моє глибоке переконання, не українські і не демократичні, що змушувало мене частину цих законів ветувати.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 911/2008

Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України VI скликання та призначення позачергових виборів

На засіданні Верховної Ради України 3 вересня 2008 року Головою Верховної Ради України було оголошено прийняте 2 вересня 2008 року депутатською фракцією Блоку «НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА», яка разом з депутатською фракцією «Блок Юлії Тимошенко» сформувала Коаліцію демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання, рішення про вихід з цієї Коаліції. Унаслідок цього чисельний склад Коаліції демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання зменшився до кількості народних депутатів України, меншої ніж визначено Конституцією України.

Володимир Горбач, Конституція.ua

Усього лише рік тому Віктор Андрійович та Юлія Володимирівна переконували Віктора Федоровича й Олександра Олександровича (на прізвище Мороз, якщо хто вже забув) у тому, що дострокові парламентські вибори це дуже демократично й своєчасно. Ті їм обом не вірили, але все-таки не встояли перед спокусою "утерти носа" опонентам. Суспільство поставилося до їхньої дискусії з розумінням...

Володимир СТРЕТОВИЧ,

народний депутат України

Ситуація, яка зараз виникла в країні у зв’язку із розпадом коаліції демократичних сил, є не лише політичною кризою, вихід з якої може бути знайдений шляхом проведення виборів або в інший спосіб. Наразі ми маємо системну та інституційну кризи, що лише доповнюються політичною, яка, в свою чергу, оминає існуючі проблеми в політикумі й суспільстві, лише поглиблюючи їх.

Інтерв'ю Голови Центральної виборчої комісії Володимира Шаповала про перспективи внесення змін до Конституції України.

- Як Ви вважаєте, чи розгляне парламент восени зміни до Конституції?

- По-перше, мені незрозуміло, які зміни можна зараз розглядати. В кожному разі, якщо мова йде про законопроект про внесення змін до Конституції, то такого документа, більш-менш узгодженого, зараз немає. Якщо про якусь нову редакцію Конституції, то мені здається, що тут сторони перебувають лише на старті. Хоча, з огляду на особливості нашого політичного процесу, можна чекати будь-якого варіанта розвитку ситуації.

Розумію, що пропонуючи сильну президентську модель, я наражаюся на шалену критику. Бо всі бачать перед собою неефективного Ющенка і пізнього Кучму. Але бажано, щоб той, хто почне критикувати, зробив паузу, загнув п’ять пальців і розгинав їх потихеньку, дивлячись навколо. Що відбувається у країні? Як низько ми впали і це ще не дно! Як часто проводяться вибори, як довго формується коаліція, як неефективно вона працює і як швидко розпадається? Скільки урядів змінилося за 17 років? Чи може уряд, міністр реалізувати якусь стратегію, навіть якщо він її має в голові, але знає, що через півроку «з речами на вихід»?

Олесь ЛІСНИЧУК, для УП

16 вересня голова парламенту Яценюк констатував остаточну смерть коаліції, яка протягом 10 місяців гордо йменувалася демократичною. Коаліція померла… Хай живе коаліція!...? Сигнали з таборів потенційних коаліціянтів парламентсько-урядового альянсу БЮТ та ПР змушують до саме такої пунктуації. Після стартової ейфорії в учасників більшості імені "2 вересня", поступово почала розхолоджуватися пристрасть до взаємного зближення.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, радіо Свобода

Привид нової конституційної реформи блукає Україною. Кожна політична сила, кожен впливовий лідер хоче переписати Основний Закон. Звичайно ж, на благо всього суспільства і задля порятунку демократії. Успіх ініціативи Віктора Медведчука й Олександра Мороза у 2004 році, коли президентські вибори почалися за однієї форми правління, а закінчилися за іншої, туманить навіть найтверезіші голови. Один за одним з’являються проекти чи то нових конституцій, чи то радикально оновлених.

12 вересня в Інтернет-холдингу «Обозреватель» відбулась прес-конференція Міністра юстиції України Миколи Оніщука на тему: «Криза влади: правова оцінка». Під час прес-конференції Міністр зробив такі заяви: «Події останнього тижня засвідчили, що у правовому полі України відбуваються значущі з точки зору можливих наслідків події. Верховною Радою України було ухвалено ряд законів, які, з моєї точки зору, містять явні ознаки неконституційності. Хочу звернутися до народних депутатів, щоб процедура розгляду зауважень Президента щодо цих законів була виваженою. Я ще раз закликаю народних депутатів до повернення до усвідомлення своєї відповідальності, за законотворення, яке б відповідало Конституції України.

Вікторія ПОДГОРНА, Центр соціально-політичного проектування, для УП

Юлія Тимошенко у відповідь президенту на погрозу розпуску парламенту чітко заявила, що в найближчий час буде запущений новий конституційний процес. А це означає – ніяких компромісів. Очевидно, що прем'єр вважає зміну Конституції правильним і, на жаль, єдино можливим варіантом вирішення конфлікту, що здатний забезпечити необхідний, як вона вважає, баланс повноважень і стійкість системи влади. Однак, з цим можна посперечатися.

Про спільні конституційні плани переходу до парламентської республіки Партії регіонів та БЮТ в інтерв’ю «Главреду» розповів «бютівець», голова парламентського комітету з питань правової політики Сергій МІЩЕНКО.

 Віталій ЧЕРВОНЕНКО, «Главред»

Хоча формального розвалу демократичної коаліції та оформлення об’єднання «бютівців» та «регіоналів» ще треба дочекатись, проте новоспечені союзники вже дописують спільний проект конституційних змін. І якщо нова коаліція таки відбудеться, то вже навесні Президент Україні призначатиме хіба що членів наглядових рад в деякі державні установи, і то добре, якщо глава держави обиратиметься на виборах, а не простою більшістю в парламенті.

Інтерв’ю Голови ЦВК Володимира Шаповала про невідповідність виборчого законодавства Конституції України, дисбаланс влади і другорядну ролі народу

Розмову ведуть Василь ЗОРЯ, Юрій СПЕКТОР, Журнал „Народний депутат”

НОВІ ДОСТРОКОВІ

– Володимире Миколайовичу, розмови про дострокові вибори не вщухають. Які плюси та мінуси нинішнього виборчого законодавства можна відзначити з огляду на практику його застосування? Можливо, давно було варто щось змінити?

Дорогі співвітчизники! Вчора партія „Наша Україна” в односторонньому порядку вийшла з демократичної коаліції, а сьогодні зі спеціальним зверненням до народу виступив президент України В. Ющенко, який оголосив, що половина його фракції на чолі з ним все ж домоглася свого і зруйнувала демократичну коаліцію.

Причиною цього були названі дві обставини, перша - моя неправильна позиція щодо конфлікту в Грузії і друга - створення коаліції з Партією регіонів та комуністами.

Лана Самохвалова, УНІАН

Ми ознайомилися з законами,  що їх так консолідовано прийняли БЮТ та Партія Регіонів. Чого більше у тих законах: політики чи правової необхідності? Чи ці закони дійсно потрібні для демократизації суспільства чи це тактичні ходи задля виведення з гри Президента? Ми попросили висловити свій погляд на прийняті закони авторитетних правників. (Серед них - представники Громадянського конституційного комітету - Конституція.ua).

Шановні співвітчизники!

Учора відбулися події, які припинили діяльність демократичної коаліції у Верховній Раді України. І причина, на мій погляд, одна: боротьба за владу. Глуха до ваших проблем, потреб. Цинічна і жорстока боротьба за владу. Я дуже хочу, щоб кожен із нас зрозумів - вчора сталася не рядова подія. Вчора сталося і не просте технічне голосування. Це, переконаний, момент нашої істини. Для кожного з вас і для країни в цілому. У Верховній Раді де-факто утворилася нова парламентська коаліція. Блок Юлії Тимошенко пішов на союз з Партією регіонів і комуністами і в основі цього утворення - неукраїнські - підкреслюю, неукраїнські і недержавні інтереси.

Володимир ШАПОВАЛ, доктор юридичних наук, професор

Сьогодні у суспільно-політичному житті нашої країни знову актуальна тема конституційної реформи. Визнаючи перехідний характер сучасного державно-правового стану України, який стимулює час від часу попит у змінах до Основного Закону, слід визнати, що майже всі спроби його ревізувати були відверто кон’юнктурними. Водночас такі спроби супроводжувалися і супроводжуються, по суті, ритуальними заявами політиків про необхідність забезпечити адекватність конституційних змін реальним суспільним потребам і незворотність поступу України як демократичної, соціальної, правової держави.

25 серпня 2008 року в автокатастрофі загинув Михайло Сирота. Народний депутат України, один з батьків чинної Конституції і один з небагатьох сьогоднішніх політиків, хто ставився до Основного Закону як до чогось серйозного, засадничого, що не може змінюватися чи скасовуватися на догоду політичні кон’юнктурі, з урахуванням майбутніх виборів. Він був одним з небагатьох політиків, які могли напам’ять цитувати весь Основний Закон, точно називаючи номер статті й абзац.

Назар БОЙКО, для УП

За неполных 20 лет суверенности украинские граждане провели "тест-драйв" трех избирательных систем: мажоритарной, смешанной и пропорциональной. Некоторые из обкатанных моделей имели столько особенностей и были настолько специфичны, что в их обобщенном названии было куда больше условности и формы, нежели сути и содержания.

Конституція.UA

Парламент Грузії на позачерговому засіданні одноголосно затвердив указ президента країни Михайла Саакашвілі про введення військового стану на всій території Грузії строком на 15 днів. Президент Грузії Михайло Саакашвілі на засіданні Національної ради безпеки оголосив про те, що ухвалив запровадити в країні військовий стан з огляду на те, що Грузія перебуває в стані військової агресії з боку Росії. Всі державні об`єкти, за його словами, працюватимуть в надзвичайному режимі.

Про правові особливості військового стану - у "Выдержках из законодательства Грузии о военном положении" (переклад російською)

Володимир ГОРБАЧ,

Конституція.UA

Явка на референдумі щодо права громадян ініціювати розпуск Сейму Латвії, який пройшов у суботу 2 серпня, виявилася недостатньою для внесення поправок у Сатверсме (конституцію). Якби поправки були схвалені більшістю населення, громадяни Латвії одержали б право розпускати Сейм та ініціювати позачергові вибори. Для цього було б необхідно провести референдум, зібравши підписи 10 % латвійців, які володіють правом голосу.

Ігор КАГАНЕЦЬ,

Головний редактор журналу нової еліти «Перехід-IV»

Отож нинішня політична модель нагадує крісло на двох ніжках: сидіти можна, але весь час заносить у сторону. Владі доводиться думати не про роботу, а про те, як утримати свій зад. А всі запропоновані проекти Конституції — це все одно те саме крісло без третьої ніжки. Декому подобається така ситуація, адже робить владу безвідповідальною, безконтрольною й безкарною. При черговому провалі президент і парламент знову покажуть пальцями один на одного. І нічого не зміниться.

Автор інтерв'ю: Сергій Дойко

Відійшовши від депутатської діяльності, відомий український дисидент Левко Лук'яненко, звичайно ж, "не може байдуже спостерігати за всім тим, що відбувається в Україні та навколо неї". Цю фразу він повторює практично в кожному своєму інтерв'ю. Про те, що сам зараз не в парламенті, колишній нардеп не шкодує. Говорить, що так менше хвилюється та злиться. Що вже непогано для самопочуття та психіки в його 80 років.

У інтерв'ю ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") Герой України Лев (Левко) Лук'яненко висловив свою думку щодо політичної ситуації в країні. І почав із того, чому, на його думку, Верховна Рада ну аж ніяк не може почати працювати ефективно.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, радіо "Свобода"

Днями на сайті Партії регіонів був опублікований проект змін до Конституції, покликаний остаточно упорядкувати відносини владних інституцій у державі, захистити права людини й розвинути до небачених висот місцеве самоврядування. Проект, слід сказати, справді грандіозний. Його мета – радикально змінити конфігурацію державної влади, виборчу систему, судочинство і місцеве самоврядування. Ба більше, він по-новому визначає геополітичну роль України і самі основи української державності.

ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ ЗАБОРОНЕНА КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ.

ТИМ БІЛЬШЕ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ БЕЗЦЕНЗУРНОЇ ЗА СВОЄЮ СУТТЮ "КОНСТИТУЦІЇ.UA".

АЛЕ НАШ АВТОР НЕОДНОРАЗОВО БУВ ОЧЕВИДЦЕМ ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ К.UA...

?!

або Чому я подав позов до суду на президента

Віктор БОРКІВСЬКИЙ,

для Конституції.ua, Одеса - Київ 

Наш постійний автор пише в листі до редакції: «Надаю статтю і документи як додаток до неї винятково «Конституції.ua». Впевнений, що ви опублікуєте їх». Друкуємо. Тут де-факто – юридичний, конституційний детектив. Iз зав’язкою, розвитком сюжету, кульмінацією, розвв’яз… Е-е-е, а розв’язки все немає і немає. Хоч автор діє згідно з буквою і духом Конституції, бореться за Конституцію, невпинно звертається до гаранта Конституції, котрий для нього як одного з очільників Українського козацтва є ще й гетьманом…

Конституцію України – віршами!

Pедакція та творча спільнота “Гоголівської академії” дала старт безпрецедентного проекту – перекладу Основного закону України мовою віршів.

Конституція України сьогодні є найбільш проблемним законодавчим актом. Його порушують, ігнорують, змінюють, на ньому спекулюють і наживаються. І головне – його не знають до ладу ані люди ані представники влади.

За порушення Конституції України не передбачено жодного покарання!

У чому причина такого ставлення до Основного закону? Чому?

Народний депутат із коаліції Олесь Доній ("Народна самооборона") - лідер студентської Революції на граніті 1990 року - не хоче діяти в стилі радянського "одобрям-с". Його слово часто-густо лунає дисонансом на тлі оптимістичних заяв керівництва більшості, яка чи то є, чи не є такою... Беручи участь у заходах ГКК, О. Доній підтримав ідею скликання Конституційної асамблеї, хоча й із застереженням: як би влада й олігархи не зробили її делегатами "своїх". У цьому інтерв'ю О. Доній дає власне бачення виходу з конституційного глухого кута.

Антон ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ,

для "Конституції.ua"

Пародія на політика-піїта

Є аналіз системний. Є аналіз емпіричний. А є аналіз еклектичний. Але еклектика буває різною. Наприклад, сатиричною. Ні Котляревський, ні Гоголь, ні Карпенко-Карий, ні Винниченко не були вченими. Проте вони проникали в надра реалій так посутнісно й передавали враження так образно, що давали сотні очей уперед багатьом дослідникам. Наш постійний автор Антон Щегельський, який має диплом журналіста, продовжує сатиричну лінію славетних вихованців журфаку КДУ - Василя Симоненка (не плутати з Петром Симоненком!), Бориса Олійника, Миколи Сома...

Ігор ЖДАНОВ,

президент Аналітичного центру "Відкрита політика"

День Конституції стимулював політичні сили до презентації власних проектів змін до Основного закону. Не залишилася поза процесом і Партія регіонів, яка вчора оприлюднила власні наробки конституційних нововведень.

Юрій ЗБІТНЄВ, Громадянський конституційний комітет

Шлюб інколи нагадує міраж в пустелі - з озерами, пальмами і верблюдами. Спочатку щезають озера, потім пальми ... Політичний шлюб виборців і Партії регіонів матиме аналогічну долю. Першим провалом була розробка футуристичної економічної програми, повністю відірваної від економічних реалій України.   А тепер презентація змін до конституції, яка остаточно розвіює всі ілюзії, що до турботи про народ та стратегічне мислення партійного монстра.

Проект

вноситься  народними депутатами України

З А К О Н    У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Конституції України

  
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

Виталиj Довгић,

Конституція.ua

На саміті держав Африки у Шарм-ель-Шейху президент Сербії Борис Тадич і міністр закордонних справ країни Вук Єремич домагаються, щоб якомога менше держав континенту визнало незалежність Косова-і-Метохії ("једнострано проглашену независност" - цитую офіційний сайт "Влада Републике Србиjе").

БЮТ вважає конститційний проект ПР грунтовним документом

Заступник голови фракції Блоку Юлії Тимошенко у Верховній Раді А. Портнов віддає належне політичним противникам - Партії регіонів: на його погляд, інтелектуали опозиції розробили конструктивний законопроект змін до Конституції України. Тому БЮТ готовий іти на компроміси, щоб єдиний документ набрав 300 голосів народних депутатів. З іншого боку, він гостро критикує ставлення лідерів союзницької "Нашої України" за прагнення узаконити "диктаторські" повноваження президентської гілки виконавчої влади...

Юрій КОРОГОДСЬКИЙ

У 1936 році було прийнято "сталінську" Конституцію, зміст якої вражає своїм лібералізмом. А в цей же час були масові репресії, Голодомор, знищення політики "коренізації". Після війни Хрущов так захопився житловим будівництвом, що не мав часу займатися законотворчістю. А от інший генсек, Леонід Брежнєв, таки мусив мати свою Конституцію, що з'явилася у розквіт доби "застою", у 1977 році. З певними змінами вона проіснувала до 1991 року, коли зникла держава, для якої вона була написана. Серед іншого там була теза про право виходу республік зі складу СРСР, що дозволило красиво поховати Союз у Біловезькій пущі.

Президент України заявив, що вважає головним завданням Конституції забезпечення прав і свобод громадян. Але поки що особливого пієтету до Основного закону ні в політеліті, ні в суспільстві не спостерігається. Кожна політична сила норовить переписати Конституцію "під себе". Як оцінюють конституційний процес депутати й експерти? На це запитання відповідають Віктор Швець, Олександр Лавринович, Юрій Кармазін, Михайло Погребінський, Вадим Колесниченко, Володимир Стретович, Кость Бондаренко.

у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" (в редакції Закону України від 4 серпня 2006 року № 79-V) (справа про повноваження Конституційного Суду України)

№ 13-рп від 26.06.2008

у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", частини четвертої статті 61 Регламенту Верховної Ради України та офіційного тлумачення положень пункту 6 частини другої, частини шостої статті 81, частини шостої статті 83 Конституції України, частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про перебування народного депутата України у депутатській фракції)

№ 12-рп від 25.06.2008

Віктор ГАРБАР на "Свободі"

«Бачачи, що конституційний процес почав переходити від цільової функції до інструменту в політичній боротьбі, ми протягом двох з половиною місяців провели в усіх регіонах України круглі столи, регіональні конференції. У Києві 21 червня відбувся форум в Українському домі, була ухвалена резолюція з вимогами до політиків і нашими пропозиціями щодо того, які мають бути засадничі моменти в Конституції», – розповів Віктор Гарбар. Серед цих вимог – обрання на прямих виборах Конституційної Асамблеї та відмова від використання конституційного процесу для досягнення політичних переваг.

Прес-конференція міністра юстиції Миколи ОНИЩУКА

Пожвавлення процесу внесення змін до Конституції на початку осені прогнозує Міністр юстиції Микола Онищук. Про це він заявив на прес-конференції 26 червня. За його словами, нинішній спад динаміки конституційного процесу обумовлений подіями, що відбуваються в українському парламенті, "який виглядає як розбалансований музичний інструмент", і в цей час першочерговою проблемою є врегулювання ситуації в самому законодавчому органі.

Венецианская комиссия не оправдала конституционных надежд Ющенко и его Секретариата.

                                                  НОВА КОНСТИТУЦІЯ:

ПОЗИЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Ми, учасники Другої Громадянської Асамблеї України, констатуємо, що критичні застереження, висловлені Першою Громадянською Асамблеєю України рік тому, справдились. Влада й опозиція не прислухалися до вимог та пропозицій громадських організацій України, політична криза не лише поглибилась, а й переросла у тривалу політичну нестабільність. 

"Кроки, які можуть привести до суду щодо Голодомору". Огляд матеріалів британських ЗМІ за 23/24 червня

Конституція.ua

Ідею нашого постійного автора юриста Віктора Борківського, котрий багато років бореться за порушення кримінальної справи щодо Голодомору як геноциду українського народу, підтримав керівник Інституту національної пам'яті академік Ігор Юхновський. Він публічно заявив, що його установа готує юридичні кроки, які можуть завершитися судом над винними у Голодоморі. Метою є встановлення імен осіб, а також легітимізованих Конституцією СРСР (1924) і Конституцією УСРР (1927) органів того часу, винних у скоєнні злочинних дій, що призвели до мільйонних жертв.

Новий Основний закон мали б ухвалити Конституційні збори України

Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ,

 конституційний експерт Харківської правозахисної групи

Відкритий лист голови Верховного суду Президенту України 

Вікторе Андрійовичу! Що стало причиною кардинальної зміни Вашої позиції за цей період? Адже боротьба за політичний контроль над судами не припинилась, а ще більше загострилась, внутрішньополітична ситуація в країні залишається вкрай складною; виваженого, системного та узгодженого підходу до проведення судової реформи не відбулося; зауваження концептуального характеру до принципових положень згаданих законопроектів не враховано. Тобто, якщо говорити про умови проведення судової реформи та зміст пропонованих законодавчих змін, то вони лише погіршилися.

Олександр СЕВЕРИН,

Альянс "Майдан"

Перша Громадянська Асамблея України* проходила минулого року під назвою: "Політична криза: позиції громадськости". Цього року доводиться говорити про: "Конституційну реформу в умовах політичної кризи: відповіді громадськости". Криза давно стала постійною. За умов перманентної політичної кризи конституціний процес зводиться до спроб тих чи інших політичних сил досягти у такий спосіб вирішальних переваг і, водночас, уникнути і юридичної і політичної відповідальности.

Віктор БОРКІВСЬКИЙ,

юрист, для "Конституції.ua"

До публікації в "Конституції.ua" щодо антиконституційної зміни конституційного ладу додано лист-відповідь Шевченківської райпрокуратури стосовно відмови у порушенні кримінальних справ, у тому числі й стосовно розслідування факту геноциду і етноциду проти української нації через Голодомор. Посилаючись на статтю 58 Конституції України, правоохоронні органи будь-яким чином уникають проведення розслідувань злочину проти української нації.

Ми закликаємо найвищих посадових осіб та органів державної влади, парламентських політичних партій та народних депутатів вжити негайних заходів для прийняття законодавчого акту про скликання конституанти – Конституційної асамблеї як єдиного представницького органу, який, будучи всенародно обраним за прозорою процедурою, має здійснити в Україні установчу владу – схвалити нову Конституцію України.

Ми також закликаємо громадські організації, політичні партії, всіх громадян України всіма наявними способами вимагати цього від влади і політиків, а Громадську асамблею України, що відбудеться у Києві 21-го червня цього року, – прийняти відповідну резолюцію і вжити практичних заходів на її виконання.

Інший шлях для політиків – шлях до остаточної втрати довіри і підтримки та, як результат, до поразки. Інший шлях для народу - це шлях, рано чи пізно, на новий Майдан.

Створена і діє ГАЛ – Громадська асамблея Львівщини

Віталій ЗАГАЙНИЙ

Західна аналітична група

Політики після Помаранчевої революції отримали від громадян величезний кредит довіри, проте за підсумками трирічної діяльності виявилося, що повертати його нічим. Отриманий від нас кредит вони розтринькали на міжусобиці, кумівство та інший дріб’язок. Що робити нам, пересічним громадянам великої країни в центрі Європи? Діяти. Пріоритетні цілі – захист Конституції від сваволі політиків і створення Громадського телебачення й радіо.

Віктор ЧИВОКУНЯ,

Українська правда

Говорячи лексикою футболу, Юлія Тимошенко довела свою безвиграшну серію до трьох матчів. Після фіаско на виборах у Києві та початку розвалу коаліції прем’єр зазнала поразки у ще одному ініційованому нею проекті – внесенні змін до Конституції.

Гості програми «Вечірня Свобода»: колишній командувач Військово-морських сил України віце-адмірал Володимир БЕЗКОРОВАЙНИЙ та аналітик Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло САМУСЬ

На фото: "Морская пехота Черноморского флота": www.flot.sevastopol.info; "Бахчисарай стал столицей казачества": www.img.nr2.ru

Міністр закордонних справ Ірландії Майкл Мартін визнає поразку ЄС на острівному референдумі

Післяобідньої пори (14.30 за Грінвічем, 16.30 за Київським часом) керівник зовнішньополітичного відомства Ірландії прокоментував попередні підсумки референдуму щодо ратифікації Лісабонської угоди і визнав: країна проголосувала проти. Мартін пояснив це тим, що ірландці достеменно не знали сутності конституційного договору Євросоюзу. Водночас він заявив, що поразка Брюсселя означає перемогу демократії в ЄС.

Публікуємо оперативні коментарі електронного видання www.ireland.com.

Карикатура: www.ireland.com

Стосунки президента та прем'єр-міністра України упродовж останніх місяців лишаються провідною політичною темою у країні. Конфлікт між двома керівниками країни - наскільки Україна виняткова у цьому? Як працюють взаємини між президентами і керівниками урядів в інших державах, досить близьких до України, розповідають кореспонденти української служби Бі-Бі-Сі у країнах Центральної і Східної Європи.

Євген ЗАХАРОВ, співголова Харківської правозахисної групи,

Громадянський конституційний комітет

Хтось запитає – а навіщо нова? Кажуть-бо, що наша Конституція – одна з найкращих в Європі! Треба тільки її виконувати! Однак, це поширене твердження є хибним. Навіть неухильне виконання Конституції не позбавить нас негараздів: надто багато суперечностей містить конституційний текст.

Андрій КВЯТКОВСЬКИЙ

Західна аналітична група

Які впливові політичні сили здатні піднятися над собою й почати лобіювати ідею конституанти? Авторові відомий лише один політик, що виступав за Конституційну асамблею, не тільки опинившись поза парламентом, а й повернувшись туди. Це Тарас Стецьків, який спільно з колегами Стретовичем і Томенком зареєстрував у березні 2008 року у ВР законопроект про процедуру підготовки нової редакції Конституції. Згідно з проектом, розроблена Асамблеєю нова редакція Конституції має бути винесена на всеукраїнський референдум. А сам процес підготовки такої редакції починається з ініціативи (чи то народної, чи то депутатської, чи то президентської) затвердити нову редакцію.

Публікуємо продовження статті "Конституція - надто важлива річ, щоби довіряти її політикам" (Конституція.ua,  23 квітня 2008 року).

Хто б не переміг на президентських виборах - Тимошенко, Ющенко чи Янукович, - ті, хто програє, відразу об'єднають свої зусилля для зміни Конституції. Для переходу до парламентської форми правління. В цьому переконаний народний депутат Михайло Сирота (фракція Блоку Литвина у ВР). Відомий конституціоналіст, якого називають одним із батьків Конституції, прийнятої 1996 року, розмірковує про причини нинішньої кризи і перспективи виходу з неї.