|
Виходячи з позиції про те, що парламент як орган законодавчої влади одночасно не є прямим суб’єктом установчої влади й не може приймати, виходячи з діючої Конституції України, нову Конституцію України, тобто сам визначати основи свого статусу та діяльності, а також те, що влада парламенту є похідною від влади народу і чітко окреслена Конституцією, яку безпосередньо приймає народ, пропонуємо наступні зміни до чинної Конституції України:
1) Прийняття нової та внесення змін до Розділів I, III, XIII чинної Конституції України повинні вноситись у чіткій відповідності із закладеним у статті 5 Конституції України принципом народного суверенітету, а тому наявність істотних повноважень парламенту – органу державної влади, в даному процесі неправомірна, оскільки відповідно до частини третьої статті 5 Конституції України: «право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами».
2) Найбільш адекватною формою волевиявлення народу по визначеному питанню є всеукраїнський референдум, за допомогою якого повинні прийматись зміни до Розділів I, III, XIII чинної Конституції або прийматись нова Конституція України.
3) Для професійної та фахової підготовки тексту змін до чинної Конституції України або тексту нової Конституції і намаганням врахувати інтереси максимальної кількості соціальних груп, які формують українське суспільство, народ України безпосередньо обирає Конституційні Збори –загальнонаціональний, колегіальний представницький орган державної влади спеціальної компетенції, який покликаний організаційно забезпечити реалізацію народом України його первинного, фундаментального повноваження – прийняття Основного Закону суспільства та держави або внесення змін до нього.
Враховуючи історичний та сучасний зарубіжний досвід запровадження і функціонування установчих зборів запропонуємо наступний шлях формування та статусу аналогічного органу в Україні (Конституційні Збори (Асамблея) України):
1) Конституційні Збори, як спеціально уповноважений загальнонаціональний, представницький орган державної влади повинен складатись з уповноважених народом народних обранців, вимоги до яких, з огляду на важливість проблем, що будуть вирішуватись Конституційними Зборами, повинні бути суворішими ніж до народних депутатів України і дещо подібними до вимог щодо суддів Конституційного Суду України, оскільки передбачається фахова, експертна робота у сфері конституційного будівництва.
Отже вимогами щодо «народних обранців (делегатів)» слід запропонувати:
• наявність громадянства України;
• право голосу;
• вільне володіння державною мовою;
• вища юридична освіта;
• на день проведення виборів досягти 25 років;
• відсутність судимості.
Не можуть висувати свою кандидатуру на посаду народних обранців до Конституційних Зборів: Президент України, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади, їх заступники, судді Конституційного Суду України, судді судів загальної юрисдикції.
2) Народний обранець Конституційної Асамблеї України не має права претендувати на обрання його главою держави, а також представником у законодавчий орган, на призначення його членом вищого органу виконавчої влади, керівником центрального органу виконавчої влади та його заступником, а також суддею України протягом десяти років після затвердження всеукраїнським референдумом нової Конституції України, закону України про внесення змін до Конституції України, прийнятих відповідною Конституційною Асамблеєю України.
3) Варіанти виборчих систем щодо виборів до Конституційних Зборів України нижче по тексту.
4) Конституційні Збори пропонується наділити такими повноваженнями:
• Розробляти проект нової Конституції України у разі проголошення всеукраїнського референдуму щодо затвердження нової Конституції України за народною ініціативою;
• Прийняття законів про внесення змін до розділу I, III, XIII Конституції України;
• Прийняття нової Конституції України.
5) Конституційні Збори уповноважені прийняти 2/3 свого складу зміни до чинної Конституції України або прийняти нову Конституцію України (шляхом двох голосувань у різні дні) із наступним винесенням відповідного Закону, Конституції України на затвердження загальнонаціональним референдумом.
6) Для організації своєї роботи Конституційні Збори обирають зі свого складу Головуючого та двох його заступників, а також формують президію та відповідні комісії як робочі органи Конституційних Зборів. Всі рішення Конституційних Зборів приймаються шляхом голосування на пленарних засіданнях, в тому числі безпосереднє внесення змін до чинної Конституції та прийняття нової Конституції.
7) Днем припинення повноважень Конституційних Зборів є день прийняття кінцевого рішення щодо проекту.
8) Забороняється будь-який тиск на делегатів Конституційних Зборів. Народні обранці Конституційних Зборів на період роботи Конституційних Зборів характеризуються наявністю спеціального юридичного імунітету і, відповідно, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без попередньої згоди Установчих Зборів.
9) Рішення Конституційних Зборів не можуть бути скасовані чи призупинені іншими органами державної влади.
Можливі варіанти виборчих систем щодо виборів 300 народних обранців України до Конституційних Зборів України
1) Мажоритарна виборча система простої більшості:
Конституційний склад Конституційних зборів – триста народних обранців України, обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах мажоритарної виборчої системи у трьохстах одномандатних виборчих округах за окремі висунуті кандидатури.
Кандидати на посади народних обранців до Конституційних Зборів висуваються політичними партіями або шляхом само висунення громадянами України, які відповідають вимогам, що встановлені Конституцією і Законом України «Про Конституційні Збори» для кандидатів на посаду народних обранців до Конституційних Зборів.
Обраним вважається той кандидат, який набрав просту більшість голосів виборців відповідного одномандатного виборчого округу (50%+1 голос).
Завдяки особливостям статусу Конституційних Зборів та основній ідеї даного органу державної влади – найбільш повне представництво народу України, запровадження мажоритарної системи відносної більшості є невиправданим, як і мажоритарної системи кваліфікованої більшості, як такої що істотно ускладнює виборчий процес та невиправдано знижує його оперативність.
2) Пропорційна виборча система
Конституційний склад Конституційних зборів – триста народних обранців України, обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах пропорційної виборчої системи у єдиному багатомандатному загальнодержавному окрузі або у 27-ми регіональних виборчих округах за виборчими списками кандидатів у народні обранці до Конституційних Зборів, які пропонуються політичними партіями та громадськими об’єднаннями(виборчими блоками) України відповідно до Закону України «Про Конституційні Збори».
Обраними вважаються ті кандидати, за виборчі списки яких проголосувала кількість виборців не менше встановленої у Законі України «Про Конституційні Збори», наприклад, не менше 1% голосів від загальної кількості виборців України. Кількість народних обранців до Конституційних Зборів України від окремого виборчого списку політичної партії (виборчого блоку політичних партій України) визначається пропорційно до кількості голосів виборців України поданих за виборчий список.
Зважаючи на специфіку статусу Конституційних Зборів, доцільно запропонувати не традиційно жорсткі виборчі списки кандидатів від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), а гнучкі «відкриті» списки із наданням громадянам України права самостійно проголосувати за найбільш бажаного кандидата на посади народних обранців до Конституційних Зборів з партійного виборчого списку.
3) Змішана виборча система (найбільш оптимальна)
Конституційний склад Конституційних зборів – сто п’ятдесят народних обранців України, обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах змішаної виборчої системи.
Сто народних обранців до Конституційних Зборів обираються за принципами пропорційної виборчої системи «відкритих» списків у єдиному багатомандатному загальнодержавному окрузі.
Частина народних обранців до Конституційних Зборів, які уповноважені представляти інтереси своїх регіонів, обираються, виходячи зі статті 133 Конституції України, у двадцяти семи багатомандатних виборчих округах за принципами мажоритарної виборчої системи відносної більшості із розрахунком – три народних обранці до Конституційних Зборів від кожної області України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.
Частина народних обранців обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості у ста дев’ятнадцяти одномандатних виборчих округах за окремі висунуті кандидатури.
Підготовлено
Центром політико-правових реформ
та Українським Центром розвитку зовнішньоекономічних відносин.
|
